Надзвичайно добра, світла книга, з сумними моментами про життя людини, яка присвятила себе Богу, вірі, що з терпимістю, співчуттям і розумінням пройшла своє життя. Френсіс Чісхолм показав яким повинен бути істинний християнин. Він дружив з людьми іншої віри, не вислуговувався перед чиновниками, щоб йти вгору кар'єрною драбиною, не підкупляв "дикунів", щоб збільшити свою паству, лікував людей і духовно, і фізично, створив дитячий притулок.
Це історія від дитинства до глибокої старості звичайного католицького священника, людини чистої і світлої, яка не дивлячись на свої внутрішні сумніви й страхи, знаходила сили йти далі і вести інших. Він - син рибака, що покірно сприймав усі удари долі, який ніколи не докоряв ні Богу, ні людям, але стійко й мужньо стояв на обороні людей, боровся за їх фізичне існування і душевне блаженство, навіть порушуючи одну із 10 заповідей. ⠀ Роман написаний легкою мовою з нотками гумору. Автор показав якою має бути християнська церква, які цілі й значення істинних священників, йому майстерно вдалось створити образ живої й цільної людини без проповідей і повчань.
"Если у нас есть основное — любовь к Богу и к ближнему — то с нами все в порядке. И не пора ли церквам всего мира отказаться от взаимной ненависти… и объединиться? Мир — это единое живое дышащее тело, здоровье которого зависит от множества, составляющих его клеток… и каждая крошечная клетка — сердце человека…"
Отзывы на книгу «Ключи Царства», страница 46