Нарешті я дочитав книгу "Підземна залізниця" Колсона Вайхтеда, і можу поділитись своїми враженнями. Відразу скажу що читати її було водночас легко і не зовсім. Легко через стиль написання і гарний переклад на українську, а не легко, через історичний контекст описаний у книзі. Я би назвав темою книги є лише одне питання: - що таке свобода? Хоча в ній піднято не мало інших важливих соціальних тем. Історія Америки 19ст. була мені знайома лише в загальних рисах, і такі моменти як рабство, рух проти рабства, громадянська війна, були мало відкриті мною. "Вкрадені люди працювали на вкраденій землі. То був вічний двигун, який живився кров`ю." Гіркі сторінки історії цієї країни, як здобувалась державність, як формувалась нація. "В Америці все зводилося до перетворення людей на речі. Щоб уникнути збитків, краще позбутися немічного бранця, який не витримає подорожі через океан." Взагальному, це історія дівчини що наважується втекти з рабства, знаючи що це насправді мало кому вдається, і у разі невдачі, покаранням буде смерть у жахливих муках, які їй не раз доводилось спостерігати зі сторони. ЇЇ подорож виявилась мабуть ще більшим випробуванням і боротьбою за життя, ніж саме народження і перебування на платації. "Така вже система перенесення страждань. Лихо громадиться на лихо. І тобі призначено прийняти і пройти цей шлях." Не раз хотілось заплакати, але я стримувався. Думаю зараз про те, що біль яку переживали ці люди, робили теж люди, жінки і чоловіки, які відчували колосальну перевагу над іншими. Що змушує нас хотіти бути кращими за когось, досягати вершин зарахунок когось? "Не всі рівні, якщо в одних віднімають те, що від народження належить їм, та віддають іншим, - річ, яку можна потримати в руці, як жменю землі, чи те, до чого можна доторкнутися, - свободу." Підземна залізниця - підпільна організація яка діяла на території багатьох штатів з метою перевезення рабів у вільні штати. Хоча і там їхня доля не завжди і відразу була успішною. Що мені дала ця книга? Мабуть ще одне усвідомлення цінності кожної людини окремо. Вибір, який ми робимо щодня, чи часом він не принижує чиєїсь гідності? "Світ може бути лихим, але люди не мусять такими залишатися, адже можуть відмовитися від зла." Також, питання боротьби. Жити в страху, чи бути вільним посправжньому, бути вільним серцем. "Просто отримати папір про звільнення - ще не свобода. Виявляється, свобода втілюється у громаді, яка працює заради чогось доброго, такого що потрібне всім." Читаючи цю книгу, зустрів цікавий коментар у свій адрес: "- Я за білу націю". Люди, нажаль інколи не здатні побачити себе і свою не терпимість зі сторони. Жорстокість породжує жорстокість, і тоді це замкнуте коло. Я не намагався щось доказувати, але розумію що і сьогодні люди продовжують мислити і готові чинити так як і два століття тому. Справа ж не в тому за який ти колір, чи за яку мову, релігію, а в тому хто ти є насправді, і який слід залишиш після себе, твої вчинки і наслідки. Маючи самі прекрасні наміри і гарну власну уяву, люди здатні чинити зло у великих маштабах, свідком цього є історія. І читаючи її, ми все ж повинні робити хоча б якісь висновки.
Отзывы на книгу «Подземная железная дорога», страница 5