Цитаты из книги «Крещение огнем», страница 6

ж делать? – охнула Мильва. – Ведьмак уперся – на юг и все тут… – Для него, – усмехнулся Регис, – стороны света не имеют особого значения. Ему все равно, куда двигаться, лишь

Чёрт знает, чем всё кончится, но хорошо, что хоть начинается.

Лучше без точно сформулированной цели двигаться вперед, чем без цели стоять на месте, и уж наверняка гораздо лучше, чем без цели пятиться назад.

Куды ни глянь — всюду хреново.

Мужчин губит амбиция. Они всегда хотят чего-то такого, о чем прекрасно знают, что это невозможно и недостижимо. А возможного и достижимого не замечают.

Жизнь отличается от банковского тела только тем, что ей знакомы долги, которые можно заплатить, только задолжав другим.

- Провіщую я погане вашій расі, люди, - сказав похмуро Золтан Хівай. - Будь-яке розумне створіння на цьому світі, як потрапить у біду, проблеми й нещастя, звикло збиватися у купу із побратимами, бо із ними легше погані часи перетривати, бо там один одному допомагає. А серед вас, люди, кожен тільки дивиться, як на чужій біді заробити. Як голод, то не ділиться їдлом і тільки найслабших жере. Звичай такий у вовків буває, дозволяє вижити особам найздоровішим і найсильнішим. Але серед розумних рас така селекція завичай дозволяє вижити й наверх влізти найгіршим сучим синам. А висновки й прогнози вже робіть з того самі.

- отбил... отбил две стрелы! невероятно! ничего подобного я не видел...

- и не увидишь! впервые в жизни мне удалось такое!

Промовила тоді фея до відьмака: "Таку я тобі дам пораду: взуй чоботи залізні, а у руки візьми залізного костура. Йди у залізних чоботях на кінець світу, а шлях перед собою костуром намацуй, сльозами кропи. Йди крізь вогонь і воду, не зупинчйся, назад не озирайся. А як уже зітреться в тебе взуття, як зітреться в тебе костур залізний, як висохнуть уже від жару й вітру очі твої так, що вже жодної сльози з них не витече, то тоді на кінці світу знайдеш ти те, що шукаєш і кохаєш. Може".

І пішов відьмак крізь вогонь і воду, назад не озираючись. Але не взяв із собою ані чобіт залізних, ані костура. Взяв тільки відьмацького меча свого. Не послухав він слів феї. І правильно зробив, бо була то зла фея.

- Сплачу, що винен, - сказав він стиха. - Не забуду. Може колись так статися, що ти потребуватимеш допомоги. Підтримки. Плеча. Крикни тоді, крикни у ніч. А я прийду.