Цитаты из книги «Помутнение», страница 14
Це накурювання замінило Арктору сексуальні стосунки з Донною, і, можливо, це було навіть краще; це було так інтимно і до того ж дуже дивно, оскільки спершу вона могла щось ввести в середу нього, а тоді, якщо вона мала бажання, він вводив щось у неї. Провадився рівноправний обмін, з обох сторін, доки не закінчувався гашиш.
Знаєш як вона підсіла? Її брати, двоє, вони "штовхали". Якось уночі зайшли до неї в кімнату, схопили її і вмазали, а тоді трахнули. Обоє. Щоб увести в нове життя, я думаю.
Вікс був радше перевізником, аніж дилером; із нерегулярними інтервалами він привозив з Мексики партії важкої наркоти десь під Лос Анджелес, де збиралися скупники й ділили між собою товар. Вікс застосовував продуманий метод провезення вантажу через кордон: на одному з перехресть він приклеював його під автомобіль цивіла, а тоді стежив за цим чуваком аж до Штатів і за першої ж нагоди його застрелював. Якщо ж американські прикордонники знаходили наркоту, приклеєну під автомобілем, то загрібали цивіла, а не Вікса. Зберігання у Каліфорнії вважалося важким злочином. Кепські справи для цивіла, його дружини й дітей.
— У Барриса есть клевый способ провоза наркотиков через границу. Знаешь, на таможне всегда спрашивают, что вы везете. А сказать «наркотики» нельзя, потому что…
— Ну, ну!
— Так вот. Берешь огромный кусок гашиша и вырезаешь из него фигуру человека. Потом выдалбливаешь нишу и помещаешь заводной моторчик, как в часах, и еще маленький магнитофон. Сам стоишь в очереди сзади и, когда приходит пора, заводишь ключ. Эта штука подходит к таможеннику, и тот спрашивает: «Что везете?». А кусок гашиша отвечает: «Ничего», — и шагает дальше. Пока не кончится завод, по ту сторону границы.
