Цитаты из книги «Мартін Іден»

...коли й є на світі милосердя, то тільки серед бідноти.

...краса — це глибока таємниця, якої не прозирнути людським оком.

...коли береш участь у незнайомій грі, дай перший хід партнерові.

Не диво, що святі на небесах чисті й непорочні. В цьому немає їхньої заслуги. А от святі серед бруду — це вже справжнє чудо! І ради нього варто жити!

...письменники — це велетні світу...

Таке життя — приклад усім нам. Воно показує, що вольова людина здатна всього добитися в житті.

«Хто йде один, той буде перший»...

Все, що вона знала про кохання, — то була теорія: вона уявляла кохання як мерехтливе сяйво зірок, як нечутне спадання роси або дзюркіт тихої річки, як прохолодний оксамит літньої ночі. Для неї це була ніжна прихильність, служіння коханому серед небесного супокою, серед аромату квітів та імлистого сяйва. Вона й не догадувалась про вулканічні пориви кохання, про його пекучий жар, що обертає серце в усипану гарячим попелом безплідну пустелю.

...обмежений розум бачить обмеженість тільки в інших.

Важливо не те, які слова ви кажете, а те, як ви їх кажете.