Цитаты из аудиокниги «Крещение огнем», страница 7

Мужчин губит амбиция. Они всегда хотят чего-то такого, о чем прекрасно знают, что это невозможно и недостижимо. А возможного и достижимого не замечают.

Жизнь отличается от банковского тела только тем, что ей знакомы долги, которые можно заплатить, только задолжав другим.

- Провіщую я погане вашій расі, люди, - сказав похмуро Золтан Хівай. - Будь-яке розумне створіння на цьому світі, як потрапить у біду, проблеми й нещастя, звикло збиватися у купу із побратимами, бо із ними легше погані часи перетривати, бо там один одному допомагає. А серед вас, люди, кожен тільки дивиться, як на чужій біді заробити. Як голод, то не ділиться їдлом і тільки найслабших жере. Звичай такий у вовків буває, дозволяє вижити особам найздоровішим і найсильнішим. Але серед розумних рас така селекція завичай дозволяє вижити й наверх влізти найгіршим сучим синам. А висновки й прогнози вже робіть з того самі.

Justitia fundamentum regnorum, – серьезно согласился Шилярд Фиц-Эстерлен. – А crimen horribilis non potest non esse punibile 3

Действительно, на правом берегу шел ожесточенный бой. Центр его был в лесу и давал о себе знать лишь боевыми криками

Плотва? – согласился ведьмак. – А что, звучит. – Геральт? – Слушаю. – У тебя в жизни была хоть одна лошадина, которую не называли бы Плотва?

- отбил... отбил две стрелы! невероятно! ничего подобного я не видел...

- и не увидишь! впервые в жизни мне удалось такое!

Промовила тоді фея до відьмака: "Таку я тобі дам пораду: взуй чоботи залізні, а у руки візьми залізного костура. Йди у залізних чоботях на кінець світу, а шлях перед собою костуром намацуй, сльозами кропи. Йди крізь вогонь і воду, не зупинчйся, назад не озирайся. А як уже зітреться в тебе взуття, як зітреться в тебе костур залізний, як висохнуть уже від жару й вітру очі твої так, що вже жодної сльози з них не витече, то тоді на кінці світу знайдеш ти те, що шукаєш і кохаєш. Може".

І пішов відьмак крізь вогонь і воду, назад не озираючись. Але не взяв із собою ані чобіт залізних, ані костура. Взяв тільки відьмацького меча свого. Не послухав він слів феї. І правильно зробив, бо була то зла фея.

- Сплачу, що винен, - сказав він стиха. - Не забуду. Може колись так статися, що ти потребуватимеш допомоги. Підтримки. Плеча. Крикни тоді, крикни у ніч. А я прийду.