Реклама
текстОбъем 291 страница
…Одного разу, прокинувшись, ти бачиш за вікном вогонь. Ти його не розпалював. Але гасити його доведеться й тобі… …Січень 2015 року. Донбас. Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому. Стається так, що він змушений цю лінію перетнути. Щоби потім повернутись назад. І для цього йому щонайменше потрібно визначитись, на чиєму боці його дім…
Ця книга увійде в історію. Від письменника, що все бачив на власні очі і так тонко, майстерно передав – тим, хто буде вивчати цю війну. Читаючи, відчуваєш шкірою сіру зиму Донбасу і настрої цього місця-часу. Геніально.
"Тихі вечори, темні ночі. Скільки в цьому, виявляється, втіхи, скільки тепла. Варто було потрапити сюди, всередину пекла, аби відчути, як багато ти мав, і як багато ти втратив».
Під час читання виникали відчуття схожості головного персонажу – Павла зі Стороннім Камю. Відстороненість, певна життєва пасивність, небажання перейматися близькими та ії почуттями. Робота без задоволення, близькі стосунки без ініціативи.
Взагалі книги Жадана – це книги з «післясмаком». Проковтнувши її думаєш, що це досить цікава, але така … звичайна книга. Але чим більше про неї розмірковуєш, тим більше іі відчуваєш.
Роман читається легко і водночас з переживаннями. Книга написана в стилі Сергія Жадана. Обожнюю всі його книги.
Рекомендую для читання, але потрібно читати серйозно.
Довго чекав після Ворошиловограда … Шкода, що війна спонукала Сергія написати цей роман. Автор виплеснув свою боль, боль Громадянина, Українця …
Книга откровенно слабая, претенциозная. Полное впечатление, что автор взвалил на себя задачу, которая ему не по плечу. Читать её (вернее, пытаться читать) – подлинное мучение. Честно пытался дочитать, из принципа (хотелось дать автору шанс) – но не смог.
Не рекомендую никому из мыслящих людей.
Может быть, кто-то уровня бабки Параски и сможет осилить, но для этого нужно обладать особым майданным мировоззрением.
Оставьте отзыв
Отзывы
5