Valse melancolique

Гордість, яку природа кладе нам у душу, повинна ти більше розвивати. Се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.

Витрясла йому всі лелії зі своєї душі під ноги, а він не пізнв їх. Думав, що то такі цвіти, котрі в*януть і в воді відживають наново. Але одні лелії не оживають насвіжо в воді...

"Бог сам всюди не міг бути, і тому сотворив матерів". - каже арабська пословиця. Матері не могли всюди бути самі й сотворили доньок і синів. Синів для доньок, а доньок для синів. Він був тим сином, для якого сотворила мене моя мати.

Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.

одного дня розійшлися ми лише так, до "завтра"; я з усміхом на устах і з сонцем у душі, бо ми мали знов бачитися.

і не побачилися більше.

від'їхав, а ліпше сказати - втік.

кожен рух його був для мене потребою, його вид був мені потребою, голос його був для моєї душі потребою, його хиби й добрі сторони..

був мені потребою, щоб я стала викінченою і щоб багато дечого, що спало ще в мені, збудилося. мав стати сонцем для мене, щоб я розвинулася в його світлі й теплі вповні; мала ще іншою стати, не знаю вже якою там...

до того розцвіту моєї душі потребувала я лише кілька слів його любові, - ми ніколи не говорили про любов до себе... вона існувала між нами лише німою музикою... так, цвіт потребує не раз лише легкого подуву вітру до повного розвитку, без огляду на те, що пізніше настане; але він не вимовив їх. мав їх у душі, носив їх у голосі, носив в очах, але - не вимовив... і я шукала причини тої мовчанки, що мене вбивала, шукала... ні! шукаю її ще й тепер - і не можу її віднайти!

..і все інше, що лише можна було, забирала я в себе, щоб стало колись капіталом і обернулося в хосен.

Є рід любові жінок, - обізвалася тремтячим голосом, мовби боялася говорити, - на якій мужчина ніколи не розуміється. Вона для нього заширока, щоби зрозумівся на ній. Таку широку любов, що мала мене вповні розвинути, ні, розцвісти мала мене, віддала я йому.

Значить: не будемо, приміром, жінками чоловіків або матерями, лише самими жінками. Ти розумієш? Будемо людьми, що не пішли ані в жінки, ані в матері, а розвинулися так вповні...