Объем 580 страниц
2005 год
Обитель героїв
О книге
Хто не знає Генрі Лайона Олді? А ну-бо, озивайтесь!
Хто не знає, що цей мислитель живе в українському місті Харкові, а його рукою водять Олег Ладиженський та Дмитро Громов? Творчий тандем наших земляків з'явився в літературі ще 1990 року і з того часу регулярно радує нас своїми творами.
Хто не знає, що творчість Олді вшановано не одною престижною премією – тут і «Роскон», і «Фанкон», і «Зоряний меч», і «Странник», й безліч інших.
Але одного ви не знаєте точно – що новий їх роман «Обитель героїв» виходить українською мовою раніше, ніж російською, і ми з вами будемо мати ексклюзивне право його прочитання.
Отже, поспішайте реалізувати це право на заздрість північним сусідам.
«Зелений пес» відкриває нову серію «Світи Г.Л.Олді». Тут ви знайдете традиційний «олдівський» стиль – безліч підтекстів, суміш стилів, карколомний сюжет, і безперечно – глибокі думки.
А головне – віднині усі нові романи харківського дуету Ладиженського та Громова українські читачі будуть читати першими.
Бо так велів сам Генрі Лайон Олді.
Жанры и теги
Оставьте отзыв
Усердие должно иметь свои пределы. Иначе оно граничит с глупостью и становится поводом для насмешек.
Большинству людей привычней все спланировать заранее, в подробностях. Потратить месяц на прикидку. Разложить по полочкам, рассовать по шкафчикам, наклеить таблички, оглядеть стройные ряды перспектив, простучать сочетания звеньев в цепи и вытереть трудовой пот. Люди склонны обманываться, видя в несокрушимости планов на будущее — несокрушимость самого будущего, такого, какое они в тщете своей придумали. Зато потом, когда судьба игриво дает щелчок карточным домикам, выбивая из стен то Рыцаря Жезлов, то Даму Чаш, когда будущее показывает длинный и мокрый язык, становясь настоящим, а в шеренги планов вбивается клин неразберихи — о, тогда они задыхаются в цейтноте, панически суетясь, и никак не возьмут в толк: за что? Так хороши, так свежи были планы!
Идеальным Добру и Злу место в резервации.
— Дружок, хочешь послушать сказку?
— Нет! Нет! Не хочу!!!
— А придется, дружок…
Бойцы часто желают иметь дополнительные руки.Хотя лично я рекомендую им запасную голову.Но они не верят.Им даже родная голова кажется лишней.